Ефективність викладання англійської мови у молодших класах з використанням ігрової форми роботи

Нижче вы маєте можливість ознайомитися з моєю статтєю з газети "Джерела" додаток "Майстерня вчителя"

Новий Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає соціалізацію особистості молодшого школяра та ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Протягом всього періоду навчання в початковій школі, як зазначено у стандарті, учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Сьогодні в умовах розширення багатосторонніх міжнаціональних контактів завдання підвищення якості опанування іноземних мов набуває першорядного значення.

Гостро постає питання: як зацікавити малюка, як зробити кожний урок іноземної мови для нього відкриттям, новим кроком в пізнаванні навколишнього світу? Як організувати роботу на уроці таким чином, щоб кожний учень ставав учасником навчального процесу протягом всього уроку? Як створити успішне навчальне середовище?

У статті розкривається особливості навчання дітей іноземної мови в перших класах за допомогою ігрових форм роботи.

Мета статті - звернути увагу педагогів які викладають у початковій школі на особливості організації навчання дітей англійської мови.

На ранньому етапі навчання дітей іноземної мови одне з основних завдань учителя - зробити цей предмет цікавим і улюбленим. У молодшому віці діти дуже емоційні і рухливі, їх увага відрізняється невимушенністю і нестійкістю. Важливо враховувати у процесі навчання психологічні особливості дітей цього віку. Як правило, молодші школярі звертають увагу в першу чергу на те, що викликає їх інтерес.

Враховуючи це, я використовую на своїх уроках різноманітні ігри, змагання, наочний матеріал, пісні, вірші. Використання ігрового методу на уроках іноземної мови покликане сприяти створенню сприятливої ​​психологічної атмосфери спілкування й допомагати учням побачити в іноземній мові реальний засіб спілкування. Тому важливо, щоб уроки з використанням ігрових прийомів стали для учнів приємним заняттям.

Ігрова діяльність на уроці іноземної мови не тільки організовує процес спілкування, але і максимально наближає його до природної комунікації. Гра розвиває розумову і вольову активність. Саме у грі діти засвоюють суспільні функції, норми поведінки. Гра, як говорив Л. С. Виготський, веде за собою розвиток. Гра - це завжди емоції, а там де емоції, там активність, там увага і уява, там працює мислення.

Учні повторюють в іграх те, до чого ставляться з повним розумінням, що їм доступно спостерігати і що доступно їх розумінню.

Гра завжди передбачає певне напруження емоційних і розумових сил, а також вміння прийняти рішення (як поступити, що сказати, як виграти). Бажання вирішити ці питання загострює розумову діяльність граючих. Позитивним є і той факт, що при цьому учень ще й говорить іноземною мовою. З цього випливає, що ігровий метод містить у собі багаті навчальні можливості. Для дітей гра, перш за все, - захоплююче заняття і саме цим вона залучає вчителів іноземної мови. Але значення гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-рекреативними можливостями. У тому й полягає її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости у навчання, у творчість, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

Використання ігрових форм навчання робить навчально-виховний процес більш змістовним і більш якісним, таким чином:

- гра втягує в активну пізнавальну діяльність кожного учня окремо і всіх разом і тим самим є ефективним засобом управління навчальним процесом;

- гра - вільна діяльність, що дає можливість вибору, самовираження, самовизначення і саморозвитку для її учасників;

- гра має певний результат і стимулює учня до досягнення мети (перемоги) і усвідомлення шляху досягнення мети;

- у грі команди чи окремі учні рівні між собою (немає поганих і хороших учнів: є тільки граючі); результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості, здатностей, витримки, умінь, характеру;

- змагання - невід'ємна частина гри, яка притягує учнів; приносить задоволення, отримане від гри, створює комфортний стан на уроках іноземної мови і підсилює бажання вивчати предмет; гра займає особливе місце в системі активного навчання: вона синтетична, так як є одночасно і методом і формою організації навчання, синтезуючи в собі практично всі методи активного навчання.

Використання ігрового методу навчання сприяє виконанню важливих методичних завдань:

- створення психологічної готовності учнів до мовленнєвого спілкування;

- забезпечення природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;

- тренування учнів у вибору потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мови взагалі.

Ігрова форма заняття створюється на уроці за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб спонукання та стимулювання учнів. В ході ігрового заняття ситуація може програватися декілька разів і при цьому щораз у новому варіанті. Але разом з тим у грі можна використовувати ситуації з  реального життя для того щоб наблизити мову до природного спілкування. Бажання взяти участь у такій грі мобілізують думки та енергію граючих, створює атмосферу емоційної напруженості. Не зважаючи на чіткі умови ігрової ситуації та обмеженість використання мовного матеріалу, в ній обов’язково є елемент несподіванки. Тому для гри характерна спонтанність мови. Мовленнєве спілкування, яке містить у собі не тільки власну мову, але жести та міміку має ярко виражену цілеспрямованість.

Заняття з англійської мови у перших класах мають стати для учнів періодом чудових відкриттів, можливістю долучатися до чарівного світу казок, музики, театру, перевтілень і загалом до творчості в широкому розумінні слова.

         В свою чергу вчитель, готуючись до уроків у перших класах, повинен змінитися психологічно, бути терплячим і справедливим, ставитися з розумінням до потреб дітей, давати їм ручну роботу (малювати, різати, клеїти, розфарбовувати), працювати над виправленням помилок разом з учнями, готувати різноманітний наочний матеріал, використовувати казки, ігри, вірші, пісні. Саме внутрішній світ учителя, його досвід, емоції, захопленість своєю справою, професійна майстерність відіграють велику роль у формуванні особистості дитини.

         Навчання іноземної мови має бути керованим, організованим у вигляді уявних чи реальних ситуацій спілкування, коли у дитини виникає потреба вживати у власному мовленні іншомовний матеріал, і тоді дитина почне спілкуватися, тому що їй захочеться щось повідомити, заговорити з учителем, друзями, батьками.