Нижче вы маєте можливість ознайомитися з моєю статтєю з газети "Джерела" додаток "Майстерня вчителя"
Новий Державний стандарт початкової загальної освіти
передбачає соціалізацію особистості молодшого школяра та ґрунтується на засадах
особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке
визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної
освіти.
Протягом всього періоду навчання в початковій школі, як
зазначено у стандарті, учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які
передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються
на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і
міжпредметних компетенцій.
Сьогодні в умовах розширення багатосторонніх
міжнаціональних контактів завдання підвищення якості опанування іноземних мов
набуває першорядного значення.
Гостро постає
питання: як зацікавити малюка, як зробити кожний урок іноземної мови для нього
відкриттям, новим кроком в пізнаванні навколишнього світу? Як організувати
роботу на уроці таким чином, щоб кожний учень ставав учасником навчального
процесу протягом всього уроку? Як створити успішне навчальне середовище?
У статті розкривається особливості навчання дітей іноземної мови в перших
класах за допомогою ігрових форм роботи.
Мета статті - звернути увагу педагогів які викладають у початковій школі на
особливості організації навчання дітей англійської мови.
На ранньому етапі навчання дітей іноземної мови одне з основних завдань
учителя - зробити цей предмет цікавим і улюбленим. У молодшому віці діти дуже
емоційні і рухливі, їх увага відрізняється невимушенністю і нестійкістю.
Важливо враховувати у процесі навчання психологічні особливості дітей цього
віку. Як правило, молодші школярі звертають увагу в першу чергу на те, що
викликає їх інтерес.
Враховуючи це, я використовую на своїх уроках різноманітні ігри, змагання,
наочний матеріал, пісні, вірші. Використання ігрового методу на уроках
іноземної мови покликане сприяти створенню сприятливої психологічної
атмосфери спілкування й допомагати учням побачити в іноземній мові реальний
засіб спілкування. Тому важливо, щоб уроки з використанням ігрових прийомів
стали для учнів приємним заняттям.
Ігрова діяльність на уроці іноземної мови не тільки організовує процес
спілкування, але і максимально наближає його до природної комунікації. Гра
розвиває розумову і вольову активність. Саме у грі діти засвоюють суспільні
функції, норми поведінки. Гра, як говорив Л. С. Виготський, веде за собою
розвиток. Гра - це завжди емоції, а там де емоції, там активність, там увага і
уява, там працює мислення.
Учні повторюють в іграх те, до чого ставляться з повним розумінням, що їм
доступно спостерігати і що доступно їх розумінню.
Гра завжди передбачає певне напруження емоційних і розумових сил, а також
вміння прийняти рішення (як поступити, що сказати, як виграти). Бажання
вирішити ці питання загострює розумову діяльність граючих. Позитивним є і той
факт, що при цьому учень ще й говорить іноземною мовою. З цього випливає, що
ігровий метод містить у собі багаті навчальні можливості. Для дітей гра, перш
за все, - захоплююче заняття і саме цим вона залучає вчителів іноземної мови.
Але значення гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-рекреативними
можливостями. У тому й полягає її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком,
вона здатна перерости у навчання, у творчість, у модель типу людських відносин
і проявів у праці.
Використання ігрових форм навчання робить навчально-виховний процес більш
змістовним і більш якісним, таким чином:
- гра втягує в
активну пізнавальну діяльність кожного учня окремо і всіх разом і тим самим є
ефективним засобом управління навчальним процесом;
- гра - вільна
діяльність, що дає можливість вибору, самовираження, самовизначення і
саморозвитку для її учасників;
- гра має
певний результат і стимулює учня до досягнення мети (перемоги) і усвідомлення
шляху досягнення мети;
- у грі команди
чи окремі учні рівні між собою (немає поганих і хороших учнів: є тільки
граючі); результат залежить від самого гравця, рівня його підготовленості,
здатностей, витримки, умінь, характеру;
- змагання -
невід'ємна частина гри, яка притягує учнів; приносить задоволення, отримане від
гри, створює комфортний стан на уроках іноземної мови і підсилює бажання
вивчати предмет; гра займає особливе місце в системі активного навчання: вона
синтетична, так як є одночасно і методом і формою організації навчання, синтезуючи
в собі практично всі методи активного навчання.
Використання ігрового методу навчання сприяє виконанню важливих методичних
завдань:
- створення
психологічної готовності учнів до мовленнєвого спілкування;
- забезпечення
природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;
- тренування
учнів у вибору потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до ситуативної
спонтанності мови взагалі.
Ігрова форма заняття створюється на уроці за допомогою ігрових прийомів і
ситуацій, які виступають як засіб спонукання та стимулювання учнів. В ході
ігрового заняття ситуація може програватися декілька разів і при цьому щораз у
новому варіанті. Але разом з тим у грі можна використовувати ситуації з реального життя для того щоб наблизити мову до
природного спілкування. Бажання взяти участь у такій грі мобілізують думки та
енергію граючих, створює атмосферу емоційної напруженості. Не зважаючи на чіткі
умови ігрової ситуації та обмеженість використання мовного матеріалу, в ній
обов’язково є елемент несподіванки. Тому для гри характерна спонтанність мови.
Мовленнєве спілкування, яке містить у собі не тільки власну мову, але жести та
міміку має ярко виражену цілеспрямованість.
Заняття з англійської мови у перших класах мають стати для учнів періодом чудових
відкриттів, можливістю долучатися до чарівного світу казок, музики, театру,
перевтілень і загалом до творчості в широкому розумінні слова.
В свою чергу вчитель, готуючись до
уроків у перших класах, повинен змінитися психологічно, бути терплячим і справедливим,
ставитися з розумінням до потреб дітей, давати їм ручну роботу (малювати,
різати, клеїти, розфарбовувати), працювати над виправленням помилок разом з
учнями, готувати різноманітний наочний матеріал, використовувати казки, ігри,
вірші, пісні. Саме внутрішній світ учителя, його досвід, емоції, захопленість
своєю справою, професійна майстерність відіграють велику роль у формуванні
особистості дитини.
Навчання іноземної мови має
бути керованим, організованим у вигляді уявних чи реальних ситуацій
спілкування, коли у дитини виникає потреба вживати у власному мовленні
іншомовний матеріал, і тоді дитина почне спілкуватися, тому що їй захочеться
щось повідомити, заговорити з учителем, друзями, батьками.